Адаптація в перекладі фантастичної літератури (на матеріалі роману Чарлі Г’юстона «Кечпенні»)

Анотація

Статтю присвячено огляду практичного застосування адаптації в перекладі фантастичної літератури (наукова фантастика і фентезі), а саме у відтворенні значимих власних назв і так званих «ірреалій», що утворюють кістяк авторської світобудови у літературі такого жанру. Дослідження проведено на матеріалі роману «Кечпенні» американського письменника і сценариста Чарлі Г’юстона (2024) і його українському перекладі, виконаному авторкою цієї статті. Основними завданнями цієї статті було знайти всі приклади символічних імен та ірреалій, що трапляються в романі, описати їхні семантичні складові, дослідити, скільки від семантики оригіналу збережено в перекладі, порівнявши лексичні одиниці вихідною і цільовою мовами, а також перевірити, чи адаптація застосовна для всіх подібних одиниць.

Задля досягнення таких завдань знадобилося детальне вивчення теоретичної бази з ключових аспектів дослідження: стратегій адаптації в перекладі (це питання в перекладознавстві дуже детально розглянуто, і дослідження в цій царині втілені в численних публікаціях), перекладу власних імен, а саме — значимих імен (давно відома, але досі релевантна перекладацька проблема, що теж має глибоке теоретичне підґрунтя), а також перекладу ірреалій (доволі нова тема досліджень, яка містить численні перспективи і ще не є достатньо вивченою). Дослідження цих аспектів показало, що як предмет, так і об’єкт цієї наукової розвідки досі є актуальними і спонукають до подальшого їх вивчення.

Дослідження показало, що роман, який слугував джерелом матеріалу («Кечпенні») містить понад тридцять прикладів значимих імен, що беруть участь в авторській «світобудові», і ірреалій, що є її невід’ємними концептами. За допомогою описового методу автору дослідження вдалося чітко й детально показати практичне застосування стратегії адаптації для таких лексичних одиниць, проаналізувати семантичні складові як оригіналу, так і перекладу, а також порівняти їхнє значення, щоб передбачити вплив українських слів на читача. Було встановлено, що в більшості адаптованих лексичних одиниць перекладачеві вдалося зберегти ключові семантичні елементи і знайти спосіб підлаштувати їх під культурні та лінгвістичні потреби українського читача. Крім того, в статті описано адаптації різного ступеню вдалості, а також надано пояснення, як саме перекладач обирав, чи застосовувати адаптацію в кожному конкретному випадку.