Позначки на полях Грецько-Латинського Псалтиря і таємне листування імператриці Адельгейди з графинею Матильдою Тосканською
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2491.2026.2617Ключові слова:
імператриця Адельгейда, графиня Матильда Тосканська, Генріх IV, Салійський, Грецько-Латинський Псалтир, позначки на поляхАнотація
У статті буде опубліковано, описано і проаналізовано повідомлення, закодовані на полях Грецько-Латинського Псалтиря (Ver. I), який належить Бібліотеці Капітоляре у Вероні (Італія). Закодовані повідомлення складаються зі слів і словосполучень, позначених на полях латинськомовних псалмів Псалтиря. Відправник Повідомлення І просить про допомогу, отримувач цього повідомлення, відправник Повідомлення ІІ, надсилає відповідь з інструкціями про її надання. У статті запропоновано гіпотезу, що згадані повідомлення були створені на початку 1090-х років, коли імператриця Адельгейда (Євпраксія Всеволодівна), дружина імператора Римської імперії Генріха IV, перебуваючи під суворою охороною, таємно звернулася за допомогою до графині Матильди Тосканської, відомої також як Матильда з Каносси, прагнучи втекти з ув’язнення. Закодовані повідомлення можуть дати додаткову інформацію, яка доповнює нечисленні тогочасні записи хроністів про порятунок імператриці, який організувала графиня Матильда Тосканська і який здійснив загін під проводом її чоловіка, герцога Вельфа V Баварського. Імператриця Адельгейда і графиня Матильда Тосканська обмінялися важливою інформацією, закодованою за допомогою знаків на полях Грецько-Латинського Псалтиря. З огляду на драматичну ситуацію, в якій перебувала імператриця Адельгейда, і зважаючи на війну між імператором Генріхом IV і графинею Матильдою Тосканською, вибір Псалтиря як засобу комунікації мав важливе значення для успішного визволення імператриці.
Завантаження
Посилання
1. Annales Palidenses auctore Theodoro Monacho. (1859). In Pertz, G. H., et al. (Eds.), MGH Scriptores (in Folio), Vol. 16 (p. 48–98). Hannover: Impensis bibliopolii aulici Hahniani.
2. Bernoldi Chronicon. (1844). In Pertz, G. H., et al. (Eds.), MGH Sciptores (in Folio), Vol. 5 (p. 385–467). Hannover: Impensis bibliopolii aulici Hahniani.
3. Die Urkunden Heinrichs IV. 1077–1106, (1959). In von Gladiss, D. (Ed.), MGH, Diplomata, Die Urkunden der Deutschen Könige und Kaiser, Vol. 6 (2). Weimar: Verlag Hermann Böhlaus Nachfolger.
4. Donizone. (1930–1940). Vita Mathildis celeberrimae principis Italiae. Carmine scripta a Donizone presbytero qui in arce Canusina vixit. In Simeoni, L. (ed.), Rerum Italicarum Scriptores, V, II, Bologna: Nicola Zanichelli.
5. Gerhohi Praepositi Reichersbergensis De investigatione antichristi Liber I. (1897). In Dümmler, E., Sackur, E. et al. (Eds.), MGH, Libelli de lite imperatorum et pontificum saeculis XI. et XII. conscripti, Vol. 3 (p. 304–395). Hannover: Impensis bibliopolii Hahniani.
6. Gorman, M. (2002). A List of Books Lent by the Cathedral Library in Verona in the Eleventh Century. Scriptorium. Vol. 56(2), 320–323.
Doi: https://doi.org/10.3406/scrip.2002.1964
7. Presentation and History. In Santuario Madonna della Corona. https://www.madonnadellacorona.it/en/presentation-and-history/
8. Psalterium Graeco-Latinum, sec. V o VI, Biblioteca Capitolare di Verona, Ver. I.
9. Rossini, E. (1975). La città e i suoi problemi. In Verona e il suo territorio. Vol. 3. Verona scaligera. (p. 1–80). Istituto per gli studi storici veronesi.
10. Sigebodo, Biografia. (n.d.). In Biografia dei Vescovi Veronesi. Archivio Storico, Diocesi Verona. https://archiviostorico.diocesiverona.it/images/Immagini_articoli/Pubblicazioni_on_line/documenti/CRONOTASSI/SIGEBODO.pdf
11. The Sacred Bible. The Book of Psalms. (n.d.). In CPDV, The Catholic Public Domain Version of the Sacred Bible, https://www.sacredbible.org/studybible/OT-21_Psalms.htm
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Радван Д. В.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
