Коли ліс «говорить» іншою мовою: еколінгвістичні виклики у перекладі зеленого дискурсу (роман Майкла Крісті «Грінвуд»)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2491.2025.251Ключові слова:
агентивність, екологічна свідомість, перекладацька стратегія, екоцентризм, «зелений» наратив, ліс, екокритикаАнотація
Дослідження художніх творів у еколінгвістичній площині покликане увиразнити взаємозв’язок між мовою, літературою і довкіллям, аналізуючи, як тексти зображують екологічні проблеми, взаємодію людини та природи, а також формують екологічні цінності. В екофікшн-романі Майкла Крісті «Грінвуд» (“Greenwoodˮ, 2019) дерева постають не лише природним тлом, а й повноцінним наративним суб’єктом, репрезентуючи історичну пам’ять, зв’язок поколінь та етичний протест проти антропоцентризму. Саме тому «зелений» простір набуває у романі філософського, релігійного й екзистенційного вимірів. Через вибрані наративні стратегії Крісті підкреслює важливість збереження природного середовища попри деградацію, зумовлену антропогенним впливом, заохочуючи читачів замислитися про нагальну потребу змін щодо підходів до екологічної відповідальності. За відсутності опублікованого професійного українськомовного перекладу роману «Грінвуд» елементом наукової новизни визначається переклад проаналізованих уривків з оригінального тексту, виконаний авторами статті з урахуванням найновіших надбань еколінгвістичних і екокритичних студій. Такий підхід оприявнює художній та перекладознавчий потенціал «зеленої» літератури взагалі й екофікшн зокрема.
Завантаження
Посилання
Archer K. (2024). The Hero of This Novel Is a Tree: Biocentric Narrative Strategies in Contemporary Eco-Fiction. Novel, 57(1), 22–43. https://doi.org/10.1215/00295132-11052333
Barry, P. (2017). Beginning Theory: An Introduction to Literary and Cultural Theory (4th ed.). Manchester University Press. https://doi.org/10.7765/9781526153524
Buell, L., Heise, U., & Thornber, K. (2011). Literature and Environment. Annual Review of Environment and Resources, 36, 417–440. https://doi.org/10.1146/annurev-environ-111109-144855
Christie, M. (2021). Greenwood. Hogarth.
Clark, T. (2015). Ecocriticism on the Edge: The Anthropocene as a Threshold Concept. Bloomsbury.
Dederichs N. (2023). Atmosfears: The Uncanny Climate of Contemporary Ecofiction. Transcript Verlag.
Feder, H. (2014). Ecocriticism, Posthumanism, and the Biological Idea of Culture. In G. Garrard (Ed.), The Oxford Handbook of Ecocriticism (pp. 225–240). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199742929.013.006
Garrard, G. (2023). Ecocriticism (3rd ed). Routledge.
Haugen, E. (1972). The Ecology of Language. In A. S. Dil (Ed.), The Ecology of Language: Essays by Einar Haugen (pp. 325–339). Stanford University Press.
Mabey, R. (2016). The Cabaret of Plants: Forty Thousand Years of Plant Life and the Human Imagination. W. W. Norton & Company.
Næss, A. (2008). Deep Ecology for the Twenty-Second Century. In A. Drengson & B. Devall (Eds.), The Ecology of Wisdom: Writings by Arne Næss (pp. 308–314). Coutherpoint.
Stewart, F. (1995). A Natural History of Nature Writing. Island Press.
Stibbe, A. (2021). Ecolinguistics: Language, Ecology and the Stories We Live By (2nd ed.). Routledge.
Yuniawan, T., Rokhman, F., Rustono, R., & Mardikantoro, H. B. (2017). The Study of Critical Eco-Linguistic in Green Discourse: Prospective Eco-Linguistic Analysis. Humaniora, 29(3), 291–300. https://doi.org/10.22146/jh.v29i3.27441
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Боговик О.А., Безруков А.В.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
